Колекція. Театральна. Між двома картотеками. Вибрані драми

Це спроба презентувати драматургічний доробок одного з найвидатніших і найбільш перекладених у світі польських письменників, об2019єднати під однією обкладинкою усе найвартісніше, створене Тадеушем Ружевичем між його дебютною, канонічною для світового театру «Картотекою» кінця 50-х рр. минулого століття, та її переконструйованою, переосмисленою «розсипаною» версією 90-х. Жодна з п2019яти п2019єс і нині не втратила актуальності 2014 кожна й надалі розсипає перед читачем і глядачем калейдоскопічні візерунки образів і сенсів. Канонічна «Картотека» 2015 це блукання снами чи підсвідомістю людини, травмованої війною. «Герой» лежить у ліжку, навколо якого розгортається історія 2015 водночас камерна і глобальна2026 «Свідки, Або наша маленька стабілізація» 2015 «драма конформізму», історії про людей, які воліють бути свідками життя, ставлячи над усе свою крихку стабільність, не визираючи з вікон, не обертаючись, навіть коли поряд конає поранена людина2026 «Стара жінка висиджує» 2015 «драма ентропії», яка коливається між фарсом і античною трагедією. Дію акцентовано на найпохмуріших метафорах цивілізації: тотальній війні, сміттярці й поліційному кордоні. Навдивовижу стабільний світ відходів людської життєдіяльності й старих богинь, яким уже ніхто не хоче поклонятися2026 «Непорочний шлюб» 2015 «драма тіла», найчастіше інсценізована й водночас найменш прочитана п2019єса, за яку Ружевича звинувачували в сексуальній розгнузданості. Доба сецесії, що її французи називали прекрасною. Калейдоскоп перверзій: Бик-Батько, Дідусь-фетишист, фригідна Мати, непорочний Беньямін 2015 й на цьому тлі бунт двох дівчаток-підлітків. Або й ширше 2015 за висловом критикині Марти Півінської, «2026бунт дітей, жінок і митців на тлі оскотинювання»... Й, урешті, «Розсипана картотека» переконструйована майже через сорок версія першої «Картотеки»: реалії 90-х, панки й скіни, секс-послуги, торгівля наркотиками й людськими органами 2015 у супроводі базарного гамору й безглуздих парламентських дебатів. Усе начебто змінилося 2015 й нічого не змінилося. Ніхто нікого не чує, ніхто ні з ким не в змозі порозумітись, усе більше белькотливих реплік і дедалі більше мовчання2026 Абсурд Ружевича породжений безглуздям повсякденності, тому його тексти лише нарощують з часом об2019єм сенсів. Театр Ружевича 2015 це «відкрита драма», своєрідна партитура для нескінченного імпровізування. Його п2019єси не менш цікаві у прочитанні, ніж у сценічний інтерпретації.