Make It New - Mykhalko Natalya

Кожна оповідь є кращою за мовчанку

Кожна оповідь є кращою за мовчанку.

"На нічному небі-полотнищі - зорі, як сліди від куль. Щовечора доводиться себе переконувати, що події за днини/цих днин - не сон, не марення, й вірити, вірувати, що я - це все ще я [себто, й надалі залишаюся собою]", - написала я у щоденнику у перші дні широкомасштабного російського вторгнення.

Мені видавалося це важливим - залишатися собою, бути непоступливою у своїй самобутності, зберегти наявний гомеостаз самості, навіть коли жодна з обставин цьому не сприятиме. Було очевидно, що не сприятиме. Я почувалася у пастці нездоланних обставин, життєвим циклам котрих ніколи не прийде край. І не йшлося про зневіру чи відчай, йшлося про специфічне переживання моменту та часу. Я почувалася зірваною рослиною, зірваною - назавше. Світ безпечний і цілісний назавжди перестав існувати.

Так, я пам'ятала про біологічне заростання часу, але це не допомагало. У голові крутилася цитата польського філософа Войцеха Залуського з "Етики пам'яті": "Боротьба з біологічним заростанням часу є водночас боротьбою зі збереження нашої ідентичності"[1]. Відомо, що з часом спогади, котрі наповнюють пам'ять, емоційна аура, що оточувала їх у мить існування, блякнуть, втрачають свою виразність.

Цю рису людської пам'яті австрійський письменник Жан Амері у свій час назвав "біологічним заростанням часу"[2]. Біологічне заростання пам'яті пов'язане з людською схильністю до узвичаєння пережитих подій. Події "незвичайні", котрі вибивають зі звичного, повсякденного ритму, збуджують сильні емоції, доволі швидко підпадають під узвичаєння - включаються до нашого образу світу і нашого саморозуміння, і ми починаємо сприймати їх так, наче були там завжди. З цим процесом пов'язана наша ідентичність, вірніше - загроза для неї. До війни можна призвичаїтися, а себе - втратити.

Мене переслідували два образи, як метафоричні ілюстрації двох режимів ідентичності: ідентичність як трава (зелені нитки трави) й ідентичність як плащ - те, що тихо проростає саме, і те, що слід сконструювати.

Загалом, ідентичність - те, що робить мене мною, моя самобутність; те, що стає тлом, заднім планом вчинків; те, що відрізняє і, водночас, робить причетною до інших існувань, через конкретні канали, коріння та шляхи причетності, крізь розуміння, що людське існування знаходиться в потоках впливів, через здатність приймати нові види несхожості та визначати себе за бажаннями та діапазоном волі. Самобутність є самовиправданням для існування, вона виконує свою оповідальну функцію, але не завжди вкладається в оповідь чи шеренгу оповідей.

У феміністичних текстах часто використовують метафору рослини [квітки] для опису жіночої ідентичності. Це не завжди працююча метафора, адже коли щось має зацвісти, то цвітіння очікують. Натомість мені йдеться якраз про щось, про явище, котре проростає непоміченим. Траву не помічають, хіба що навесні. Вона росте всюди, проростає крізь щілини бетону. Її зростання є тихим, не таким гучним як розцвітання саду.

Поступове розуміння себе, що народжується через повсякденне спілкування з іншими, соціальне визнання та перебуванням наодинці зі собою, але котре до кінця не усвідомлюється, - це зростаюча трава.

Антропологія політики знає іншу метафору - метафору плаща. Німецький філософ Петер Слотердайк для опису європейської колективної ідентичності використовував метафорику плаща, плаття та рукавички[3]. Йшлося про те, що колективна європейська ідентичність, національні ідентичності - психополітичні оболонки, котрі вимагають часу, аби до них призвичаїтися. Ідентичність може лежати як влита, припасовуватися як рукавичка, або ж бути скроєною на виріст, як плащ чи накидка. До нового політичного формату можна ще не дорости. Звертаючись до цих образів, Слотердайк намагався нагадати читачам, здавалося б, очевидні речі: що люди національних європейських держав пройшли тривалу підготовку, аби почуватися як вдома у великих політичних утвореннях розміром з націю; що сама національна, колективна ідентичність - це щось вкрай важливе, мінливе, і до неї слід призвичаюватися. До того ж, яскраво виражена ідентичність - це завжди створена, скроєна ідентичність, не лише віднайдена.

Зрештою, якщо зупинитися на метафорі плаща, то можемо припустити існування розмірної сітки. Гіпотетична S, M, L, XL- ідентичність, від мінімальних варіантів до вкрай складних, тих, що сягають минувшини та володіють здатністю оперувати образами майбутнього як необхідними складниками до саморозуміння. Ідентичність, що сягає множини контекстів, чим більше контекстів, тим огрядніший її візерунок. І тим більш крихкою та може виявиться, адже один пласт залежить від іншого. Особиста ідентичність - бутон, що утримує у собі напругу між видовою, колективною, біорегіональною, національною та індивідуальною ідентичністю, антагонізм котрих лише подекуди виходить на поверхню.

Приміром, мінімальна ідентичність - та, що визначається/струменить через тваринну даність тіла. Я та, котра має таку-то групу крові, таку-то структуру ДНК, такий-то унікальний візерунок не долоні та пальцях, за котрими мене можуть ідентифікувати. Робота з ДНК-ідентифікації жертв війни, військових злочинів - звертання до такої мінімальної ідентичності - ідентичності генетичного коду. Лише плоть промовляє при цій ідентифікації.

Ми зависаємо, кожен з нас, між цими двома версіями особистої ідентичності - стихійною [трава] та скроєною нами ж [плащ]. У кожну з них, як у кокон, загорнутий той чи той візерунок національної самобутності [котрий з них є могутнішим?], котра виявляється опорою та зброєю під час війни, джерелом натхнення та відваги. Тому так важливо зараз на цю тему думати, розмовляти, навіть тоді, коли хочеться просто плакати чи кричати, бо кожна оповідь є кращою за мовчанку.

Німецький письменник Ернст Юнґер у "Війні як внутрішньому переживанні" відзначав, що лише відвойована національна самобутність належатиме тобі поправу[4]. Відвойована у різний спосіб, на полі бою, на культурних фронтах, у наслідок психологічних та семантичних протистоянь. Так чи так, але слід пам'ятати, що з розмитою національною ідентичністю воєн не виграють.

Мені завжди хотілося це застереження написати. Чимало було сказано [у соціальних мережах приміром] про справжність саморозуміння, яке відкривається під час війни. Мовляв, ця редукована, мінімалістична ситуація, з браком елементарного у побуті та надлишком болю відкрила очі на справдешні потреби, справжність зав'язків та сповідань, на ціну ідейної відданості.

Знищення звичних компонентів людського життя у суспільстві під час війни створюють штучну ситуацію, що вказує лише на себе. Людина може залишатися людяною в людських умовах, немає більшого абсурду, аніж стверджувати, що війна відкриває віконце правди про речі, людей якими ті є насправді. Справжня людська, особиста самобутність проявляється зовсім не під час невимовних страждань. Нелюдські умови нічого не скажуть вам про людську самобутність чи вашу ідентичність. Це псевдовтішання, як псевдопрощення, що проростає з лінощів серця/думки, і знаходиться дуже далеко від правди. До того ж небезпечне, адже є вишуканим виправданням загарбницьких воєн, воєн як таких.

Обов'язок пам'яті, усвідомлення і аналізу - це більш надійний шлях, аніж оголений досвід болю.

[1] Есей був вперше надрукований у журналі "Коридор" в 2020 році, у березневому номері.

[2] Belu D. S. Heidegger, Reproductive Technology, & The Motherless Age. - New York: Palgrave Macmillan, 2017. - 137 p.

[3] Франкенштайн: Готичні повісті / Мері Шеллі, Роберт Луїс Стівенсон, Джон Вільям Полідорі; Пер. з англ. - К.: Країна Мрій, 2010. - С. 120.

[4] Там же.

[5] Baumann R. Frankenstein 200: The Birth, Life, and Resurrection of Mary Shelley's Monster. - Bloomington: Indiana University Press, 2018. - 169 p.; Denson S. Postnaturalism. Frankenstein, Film, and the Anthropotechnical Interface / Foreword by M. B. N. Hansen. - Bielefeld: Transcript-Verlag, 2014. - 432 p.; Kalarus M. "Widziałem rzeczy, o których ludziom się nie śniło..." - powieść "Frankenstein" a wizerunki sztucznego człowieka w kinie współczesnym // Dziedzictwo romantyczne. O (nie)obecności romantyzmu w kulturze współczesnej / Red. M. Janoszka, O. Kalarus, M. Piechota. - Katowice: Uniwersytet Śląski, 2015. - S. 151-162.

[6] Saadawi A. Frankenstein in Baghdad. - New York: Penguin Books, 2017. - 288 p.

[7] Fleming N. Dr Strange Meets Dr Frankenstein // New Scientist. - 2017. - Vol. 3149. - P. 39-41; Moreno J. D. From Frankenstein to Hawking: Which is the Real Face of Science? // The American Journal of Bioethics. - The American Journal of Bioethics. - 2018. - Vol. 18 (5). - P. 5.

[8] Cohen J. How a Horror Story Haunts Science. A Novel Offers Grist for Psychologists and Science Historians, Ammunition for Technophobes, and Even Inspiration for Researchers // Science. - 2018. - Vol. 359 (6372). - P. 148-151; Kupferschmidt K. Taming the Monsters of Tomorrow. A Small Group of Researchers is Studying How Science Could Destroy the World - and How to Stop That from Happening // Science. - 2018. - Vol. 359 (6372). - P. 152-155; Kupferschmidt K. The Long Shadow of Frankenstein. Mary Shelley's 200-Year-Old Tale is Still Essential Reading for Scientists // Science. - 2018. - Vol. 359 (6372). - P. 147.

[9] 10.Braidotti R. Po człowieku / Przekł. A. Kowalczyk, J. Bednarek. - Warszawa: PWN, 2016. - 380 s.

[10] Франкенштайн: Готичні повісті. - С. 119.

[11] Harkup K. Making the Monster. The Science Behind Mary Shelley's Frankenstein. - London: Bloomsbury Sigma, 2018. - 304 p.

[12] Shelley M.W. Frankenstein or, the Modern Prometheus: the 1818 Text / Ed. by M. Butler. - Oxford: Oxford University Press, 2008. - 328 p.

[13] Беньямін В. Вибране / Пер. з нім. Ю. Рибачук, Н. Лозинська. - Львів: Літопис, 2002. - 214 с.

[14] Botting E. H. Frankenstein and the Question of Children's Rights After Human Germline Genetic Modification // Reproductive Ethics II. New Ideas and Innovations / Ed. by L. Campo-Engelstein, P. Burcher. - Cham: Springer International Publishing, 2018. - P. 9-24; Davies H. Can Mary Shelley's Frankenstein Be Read as an Early Research Ethics Text? // Medical Humanities. - 2004. - Vol. 30. - P. 32-35; Heidt-Forsythe E. Between Families and Frankenstein. - Oakland: University of California Press, 2018. - 296 p.; Jurecic A., Marchalik D. From Literature to Medicine. Dr Frankenstein's Bioethical Experiment // The Lancet. - 2017. - Vol. 389 (10088). - P. 246; Koepke Y. Lessons from Frankenstein: Narrative Myth as Ethical Model // Medical Humanities. - 2019. - Vol. 45 (1). - P. 27-36; Mellor A. K. Mary Shelley's Frankenstein and Genetics Engineering // The New Annotated Frankenstein / Ed. by L. S. Klinger. - New York: 2017. - P. 279-290; Morowitz H. J. Frankenstein and Recombinant DNA // Hospital Practice. - 1979. - Vol. 14 (1). - P. 175-176.

[15] Robinson C. E. Introduction to the Print Edition // Shelley M. Frankenstein. Annotated for Scientists, Engineers, and Creators of All Kinds / Ed. by D. H. Guston, E. Finn, J. S. Robert. - MIT Press, 2017; Shelley M. Frankenstein. Annotated for Scientists, Engineers, and Creators of All Kinds / Ed. by D. H. Guston, E. Finn, J. S. Robert. - MIT Press, 2017.

[16] Peters T. Playing God with Frankenstein // Theology and Science. - 2018. - Vol. 16 (2). - P. 145-150.

[17] Foht B. P. Responsible Frankensteins? // The New Atlantis. - Vol 54. - P. 83-95; Robert J. S. Rereading Frankenstein: What If Victor Frankenstein Had Actually Been Evil? // Hastings Center Report. - 2018. - Vol. 48 (6). - P. 21-24.

[18] Latour B. Politics of Nature: How to Bring the Sciences into Democracy. - London: Harvard University Press, 2004. - P. 193.

[19] Бовуар С. де. Друга стать / Перекл. з французької Н. Воробйової, П. Воробйова, Я. Собко: В 2 т. Том 1. - К.: Основи, 1994. - С. 51-52.

[20] Kendal E. Equal Opportunity and the Case for State Sponsored Ectogenesis. - New York: Palgrave Macmillan, 2015. - P. 31.

[21] Див.: Ectogenesis. Artificial Womb Technology and the Future of Human Reproduction / Eds. by S. Gelfand, J.R. Shook. - Amsterdam - New York: Rodopi, 2006. - 197 p.

[22] Ibid. - P. 2.

[23] Rowland R. Living Laboratories: Women and Reproductive Technologies. -Sydney: Sun, 1992. - 370 p.; Shiva V., Mies M. Ecofeminism. - London-New York: Zed Books, 2014. - 328 p.

[24] Ibid.

[25] Ibid.

[26] Turney J. Ślady Frankensteina. Nauka, genetyka i kultura masowa / Przełoż. M. Wiśniewska. - Warszawa: PIW, 2001. - 424 s.

[1] Беньямін В. Берлінське дитинство на зламі ХХ сторіччя // Беньямін В. Вибране / Пер. з нім. Ю. Рибачук, Н. Лозинська. - Львів: Літопис, 2002. - С. 136-207.

[2] Там же.

[3] Frontisi-Ducroux F. Ouvrages de dames. Ariane, Hél?ne, Pénélope... - Paris: Seuil, 2009. - 191 p.

[4] Bourdieu P. Masculine domination / Trans. R. Nice.- Cambridge: Polity Press, 2001. - P. 99-100.

[5] Ibid.

[6] Цит. за: Parker R. The Subversive Stitch: Embroidery and the Making of the Feminine. - New York-London: I. B. Tauris, 2010. - P. XIX.

[7] The Standard Edition of the Complete Psychological Works of Sigmund Freud / Ed. by J. Strachey, A. Freud, C. L. Rothgeb. - London: Hogarth Press, 1974. - Vol. 2. - P. 12.

[8] mynd - давньоанглійський еквівалент сучасного іменника mind, з тією ж багатозначністю - настрій, гумор, душевний стан, бажання, прагнення, намір, душа, пам'ять, розум, свідомість, схильність.

[9] Цит. за: Parker R. The Subversive Stitch: Embroidery and the Making of the Feminine. - P. 84.

[10] Ibid.

[11] Quinn-Lautrefin R. Elizabeth Parker's Sampler/Diary: The Autobiographical Needle // Victorian and Edwardian Autobiographies. - 2023. - Vol. 98.

[12] Birch U. Anna Maria von Schulman. - London: Longman's Green & Co, 1907. - 144 p.

[13] Wollstonecraft M. Thoughts on the Education of Daughters. - Berlin: Jazzybee Verlag, 2016. - 44 p.

[14] Rosenberg K. Needling More Than the Feminist Consciousness // The New York Times. - 2007. - Dec. 28. https://www.nytimes.com/2007/12/28/arts/design/28embr.html

[15] Walker K. Feministo: A Portrait of the Artist as a Young Housewife // HERESIES: A Feminist Publication on Art and Politics. - 1980. - Vol. 3 (1/9).

[16] Див. Nelson J. More Than Medicine. A History of the Feminist Women's Health Movement. - New York-London: New York University Press, 2015. - 472 p.; Szczuka K. Milczenie owieczek. Rzecz o aborcji. - Warszawa: W.A.B., 2004. - 270 s.

[17] Див. Sargent A. Zoe Buckman's Ode to Female Empowerment (an interview) // Galerie Magazine. - 2018. - Vol. 2 (February 15) - http://www.galeriemagazine.com/zoe-buckmans-monumental-ode-to-female-empowerment/

[18] Heartney E. Bed Girls. Gada Amer // Heartney E., Posner H., Princenthal N., Scott S. Reckoning: Women Artists of the New Millennium. - London: Prestel, 2013. - P. 24-29; Reilly M., Farrell L., Antle M. Ghada Amer. - Amsterdam/New York: Coma, 2010. - P. 22-24.

[19] Drożyńska M. Haft miejski // http://monika.drozynska.pl/projekty/14/15/haft-miejski

[20] makatka (пол.) - декоративна тканина невеликих розмірів, панно. Макатки можуть бути виконаними у різних техніках: вишивка, в'язання, плетення, розпис.

[21] Czupiłka J. Kilka uwag o pracach Moniki Drożyńskiej i projekcie o nazwie Haft miejski - twórczość oscylująca między graffiti i street artem, kiczem oraz metakiczem // 50 twarzy popkultury / Red. K. Olkusz. - Kraków: Ośrodek Badawczy Facta Ficta, 2017. - S. 527-544.

[1] Стаття була вперше надрукованою в журналі "Медичний форум" у 2021 році, ? 22.

[2] Calasso R. Nienazwana teraźniejszość / Przeł. J. Ugniewska. - Gdańsk: Słowo/obraz terytoria, 2019. - S. 7-8.

[3] Tamże.

[4] Baldwin K. Egg Freezing, Fertility and Reproductive Choice: Negotiating Responsibility, Hope and Modern Motherhood. - Bingley: Emerald Publishing Limited, 2019. - P. 76-80; Cryopolitics. Frozen Life in a Melting World / Ed. by J. Radin, E. Kowal. - Cambridge (Massachusetts) -London: The MIT Press, 2017. - P. 59-70; Krol?kke С., Petersen T. S., Herrmann J. R., Bach A. S., Adrian S. W., Hansen R. K., Petersen M. N. The Cryopolitics of Reproduction on Ice: A New Scandinavian Ice Age. - Bingley: Emerald Publishing Limited, 2019. - P. 1-3.

[5] Deech R., Smajdor A. From IVF to Immortality: Controversy in the Era of Reproductive Technology. - Oxford: Oxford University Press, 2008. - 248 p.

[6] Belu D. S. Heidegger, Reproductive Technology, & The Motherless Age. - New York: Palgrave Macmillan, 2017. - P. 23-60.

[7] Див.: Spar D. L. The Baby Business. Elite Eggs, Designer Genes, and the Thriving Commerce of Conception. - Harvard Business School Press, 2006. - 302 p.

[8] Rowland R. Living Laboratories: Women and Reproductive Technologies. - Sydney: Sun, 1992. - P. 3-5.

[9] Daar J. The New Eugenics. Selective Breeding in an Era of Reproductive Technologies. - London: Yale University Press, 2017. - P. 187.

[10] Edelman L. No Future. Queer Theory and the Death Drive. - Durham: Duke University Press, 2004. - P. 3; Evans N. G., Moreno J. D. Children of Capital: Eugenics in the World of Private Biotechnology // Ethics in Biology, Engineering and Medicine: An International Journal. - 2015. - Vol. 3-4. - P. 285-297.

[11] Edelman L. No Future. Queer Theory and the Death Drive. - P. 75.

[12] Greenslade W. Degeneration, Culture and the Novel. - Cambridge: Cambridge University Press, 2010. - P. 15-25.

[13] Ibid.

[14] Merricks P. T. Religion and Racial Progress in Twentieth-Century Britain. Bishop Barnes of Birmingham. - London: Palgrave Macmillan, 2017. - P. 43; Stendigowa F. Eugenika i regulacja urodzeń w służbie lepszego jutra // Życie Świadome: kwartalnik poświęcony zagadnieniom reformy seksualnej i obyczajowej. - 1936. - ? 1. - S. 33-37.

[15] Russell C. Eugenics // The Routledge Companion to Philosophy of Race / Ed. by P. C. Taylor, L. M. Alcoff, L. Anderson. - New York-London: Routledge, 2018. - P. 330.

[16] Levine F. Eugenics: A Very Short Introduction. - Oxford: Oxford University Press, 2017. - P. 9-12; Turda M. Modernism and Eugenics. - London: Palgrave Macmillan, 2010. - P. 4.

[17] López-Durán F. Eugenics in the Garden: Transatlantic Architecture and the Crafting of Modernity. - Austin: University of Texas Press, 2018. - P. 17; Wilson R. A. The Eugenic Mind Project. - London: The MIT Press, 2017. - P. 49.

[18] Camp N., van. Redesigning Life: Eugenics, Biopolitics, and the Challenge of the Techno-Human Condition (Philosophie & Politique / Philosophy & Politics). - P.I.E-Peter Lang S.A., Éditions Scientifiques Internationales, 2015. - P. 13.

[19] Ikeda D., Simard R., Bourgeault G. On Being Human. Where Ethics, Medicine and Spirituality Converge. - Santa Monica: Middleway Press, 2003. - P. 134; Russell C. Eugenics // The Routledge Companion to Philosophy of Race / Ed. by P. C. Taylor, L. M. Alcoff, L. Anderson. - New York-London: Routledge, 2018. - P. 112; Михалко Н. А. Неоліберальний євгенічний проект в текстах Дж. Аґамбена та А. Бадью // Сучасні проблеми світової медицини та її роль у забезпеченні здоров'я світового співтовариства: матеріали міжнародної науково-практичної конференеції (м. Одеса, 17-18 лютого 2017 року). - Одеса: ГО "Південна фундація медицини", 2017. - С. 78-81; Caplan A., McGee G., Magnus D. What is Immoral about Eugenics? // BMJ. - 1999. - Vol. 319 (7220). - P. 1284-1285; Hříbek T. Etika lidského vylepšování a liberální eugenika // Filosofický časopis. - 2014. - R. 62 (6). - S. 847-861.

[20] Human Flourishing in an Age of Gene Editing / Ed. by E. Parens, J. Johnston. - Oxford: OUP, 2019. - P. 25.

[21] Laboria Cuboniks (Bauer D., Burch K., Fraser L., Hester H., Ireland A., Reed P.). The Xenofeminist Manifesto. A Politics for Alienation. - London-New York: Verso, 2018. - P. 89.

[22] Ibid. - P. 13.

[23] Ibid. - P. 16;

[24] Hester H. Xenofeminism. - Cambridge: Polity, 2018. - P. 33.

[25] Laboria Cuboniks. - P. 28.

[26] Ibid. - P. 93.

[27] Jones E. Feminist Technologies and Post-Capitalism: Defining and Reflecting Upon Xenofeminism // Feminist Review. - 2019. - Vol. 123. - P. 126.

[28] Див.: Bauer D. Alienation, Freedom and the Synthetic How // Angelaki. - 2019. - Vol. 24 (1). - P. 106-117; Jones E. Feminist Technologies and Post-Capitalism: Defining and Reflecting Upon Xenofeminism // Feminist Review. - 2019. - Vol. 123. - P. 126-134; Kay J. B. Xenofeminism // Feminist Media Studies. - 2019. - Vol. 19 (2). - P. 306-308; Richter S. Xenofeminism // Women & Performance: a journal of feminist theory. - 2018. - Vol. 23 (8). - P. 283-286; Mandal A. 16 Digital Humanities // The Year's Work in Critical and Cultural Theory. - 2018. - Vol. 26 (1). - P. 305-326; Le V. Slave, Sister, Sexborg, Sphinx: Feminine Figurations in Nick Land's Philosophy // Hypatia. - 2019. - Vol. 34 (2). - P. 329-347.

[29] Kay J. B. Xenofeminism // Feminist Media Studies. - 2019. - Vol. 19 (2). - P. 306.

[30] Kay J. B. Xenofeminism. - P. 307.

[31] Richter S. Xenofeminism // Women & Performance: a journal of feminist theory. - 2018. - Vol. 23 (8). - P. 285.

[32] Jones E. Feminist Technologies and Post-Capitalism: Defining and Reflecting Upon Xenofeminism // Feminist Review. - 2019. - Vol. 123. - P. 126-134.

[33] Ibid.- P. 134.

[34] Bauer D. Alienation, Freedom and the Synthetic How // Angelaki. - 2019. - Vol. 24 (1). - P. 110-112.

[35] Ibid. - P. 108-110.

[36] Hester H. Xenofeminism. - Cambridge: Polity, 2018. - P. 3-4.

[37] Federici S. Revolution at Point Zero: Housework, Reproduction, and Feminist Struggle. - Oakland: PM Press, 2002. - P. 56.

[38] Jones E. Feminist Technologies and Post-Capitalism: Defining and Reflecting Upon Xenofeminism. - P. 125-126; Reproduction and Resistance: Making Babies in the 21st Century // https://reproductionresistance.wordpress.com

[39] Holm S. The Medicalization of Reproduction - A 30 Year Retrospective // Reprogen-Ethics and the Future of Gender / Ed. by F. Simonstein. - Dordrecht-Heidelberg-New York: Springer, 2009. - P. 30-31.

[40] Laboria Cuboniks. - P. 13.

[41] Brassington I. The Glass Womb // Reprogen-Ethics and the Future of Gender / Ed. by F. Simonstein. - Dordrecht-Heidelberg-New York: Springer, 2009. - P. 207-209; Ectogenesis. Artificial Womb Technology and the Future of Human Reproduction / Eds. by S. Gelfand, J.R. Shook. - Amsterdam - New York: Rodopi, 2006. - P. 65-66; Król-Szczepkowska M. Romantyczna wizja narodzin w perspektywie rozwoju nowych technologii reprodukcyjnych // Etnografie biomedycyny / Red. nauk. M. Radkowska-Walkowicz, H. Wierciński. - Warszawa: Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, 2014. - S. 149-171; Rowland R. Living Laboratories: Women and Reproductive Technologies. - Sydney: Sun, 1992. - P. 13; Vallverdú J., Boix S. Ectogenesis as the Dilution of Sex or the End of Females? // Feminist Philosophy of Technology / Ed. by J. Loh, M. Coeckelbergh. - Berlin: Springer-Verlag & J.B. Metzler, 2019. - P. 112-113; Takala T. Human Before Sex? Ectogenesis as a Way to Equality // Reprogen-Ethics and the Future of Gender / Ed. by F. Simonstein. - Dordrecht-Heidelberg-New York: Springer, 2009. - P. 187-196.

[42] Firestone S. The Dialectic of Sex: The Case for Feminist Revolution. - New York: Farrar, Straus and Giroux, 2003. - P. 163.

[43] Бовуар С. де. Друга стать / Перекл. з французької Н. Воробйової, П. Воробйова, Я. Собко: В 2 т. Том 1. - К.: Основи, 1994. - С. 51-52.

[44] Kendal E. Equal Opportunity and the Case for State Sponsored Ectogenesis. - New York: Palgrave Macmillan, 2015. - P. 31;

[45] Ibid.

[46] McLeod C. Self-Trust and Reproductive Autonomy. - Cambridge, Massachusetts, London, England: The MIT Press, 2002. - P. 3-4, P. 134-135.

[47] Kendal E. Equal Opportunity and the Case for State Sponsored Ectogenesis. - P. 2.

[48] Див.: Firestone S. The Dialectic of Sex: The Case for Feminist Revolution. - New York: Farrar, Straus and Giroux, 2003. - 240 p.

[49] Margree V. Neglected or Misunderstood: The Radical Feminism of Shulamith Firestone. - Alresford: Zero Books, 2018. - P. 2-6.

[50] Hester H. Xenofeminism. - P. 1.

[51] Ibid. - P. 20.

[52] Ibid. - P. 19.

[53] Ibid. - P. 20-22, P. 32.

[54] Laboria Cuboniks. - P. 19.

[55] Hester H. Xenofeminism. - P. 19.

[56] Ibid. - P. 78.

[57] Ibid. - P. 8.

[58] Ibid. - P. 52, P. 59, P. 60.

[59] Ibid. - P. 117, P. 118, P. 125, P. 135.

[60] Laboria Cuboniks. - P. 27; Hester H. Sapience + Care. Reason and Responsibility in Posthuman Politics // Angelaki. - 2019. - Vol. 24 (1). - P. 68.

[61] Ibid. - P. 27; Hester H. Xenofeminism // Posthuman Glossary. - P. 459; Our Data, Our Purposes! A conversation with Helen Hester // Nero. - 2021. - 20 May - https://www.neroeditions.com/our-data-our-purposes/

[62] Див.: Stainem G. Wstęp do wydania rocznicowego z 1998 roku // Nasze ciała, nasze życie. Książka napisana przez kobiety dla kobiet / Red. J. Puzewicz-Barska, M. Tarasiewicz Małgorzata. - Gdańsk: Stowarzyszenie Współpracy Kobiet, NEWW-Polska, 2004. - S. 10-11; Turshen M. Women's Health Movements. A Global Force for Change. - London: Palgrave Macmillan, 2020. - 281 p.; Murphy M. Seizing the Means of Reproduction. Entanglements of Feminism, Health, and Technoscience. - Durham-London: Duke University Press, 2012. - 268 p.;

[63] Laboria Cuboniks. - P. 52-53.

[64] Hester H. Xenofeminism. - P. 63-64.

[65] Ibid. - P. 58-59.

[66] Ibid. - P. 59.

[67] Ibid. - P. 69.

[68] Ibid. - P. 59.

[69] Ibid. - P. 63-64.

[70] Vallverdú J., Boix S. Ectogenesis as the Dilution of Sex or the End of Females? // Feminist Philosophy of Technology / Ed. by J. Loh, M. Coeckelbergh. - Berlin: Springer-Verlag & J.B. Metzler, 2019. - P. 114; Jones E. Feminist Technologies and Post-Capitalism: Defining and Reflecting Upon Xenofeminism. - P. 123; Richter S. Xenofeminism. - P. 283.

[71] Hester H. Sapience + Care. Reason and Responsibility in Posthuman Politics. - P. 70.

[72] Make it new -славнозвісний слоган Езри Паунда, котрий вважається найбільш живучим модерністським вираженням значення новизни.

[73] Laboria Cuboniks. - P. 59.

[74] Ibid.

[75] Latour B. Politics of Nature: How to Bring the Sciences into Democracy. - London: Harvard University Press, 2004. - P. 193.

[76] Hester H. Sapience + Care. Reason and Responsibility in Posthuman Politics. - P. 19.