Про що ця книжка для вас?
Робимо так, щоб ця книжка була для вас не лише цікавою, а й корисною.
Чому ви тримаєте в руках цю книжку? Мабуть, у вас є свій біль. Думка, що не відпускає, почуття, що переслідує, спогад, що постійно стоїть перед очима. І, найімовірніше, ви вже намагалися свого болю позбутися - уникати важких почуттів чи боротися зі своїми думками. Це важко, і ми би хотіли, щоб ви не відчували цього болю.
Але ми люди, ми живі мислячі істоти, а отже, болю не уникнути. Навички, описані в цій книжці, можуть допомогти. Але це саме навички - не теоретичні знання, а практичні вміння. Щоб їх опанувати, потрібно тренуватися. А щоб тренуватися - потрібно подивитися на біль. Не лише на чужий біль, описаний у цій книжці. Але й на свій власний, унікальний біль, адже з ним ви працюватимете.
Подолання експерієнціального уникнення - одна із засад терапії прийняття та зобов'язання. Уникнення внутрішнього досвіду, або експірієнціальне уникнення, - це уникнення болю, що дуже природно для будь-кого з нас. Ніхто не хоче відчувати біль. Але з власного тіла не втекти, тож стратегія уникнення має свої мінуси. Річ у тім, що еволюційно людині було дуже важливо запам'ятовувати ті загрози, яких вона уникає. До прикладу, на первісну людину напав шаблезубий тигр. Те місце надалі людина оминатиме десятою дорогою. Доки вона його оминає, мозок нагадуватиме про пережиту небезпеку. І це важлива частина виживання та адаптації людства. Але є проблема: згідно з дослідженнями, мозок людини не відрізняє реальність від внутрішніх переживань / думок і емоцій. Тож коли ви уникаєте відчуттів чи думок, мозок посилюватиме їх, нагадуючи, що вони є загрозою. Це парадокс, але це легко можна перевірити, намагаючись не думати про рожевого слона. Чи вам удалося? Не думайте в жодному разі про рожевого слона.
Незабаром ми попросимо вас подумати про те, що завдає вам болю, і про те, як ви намагалися дати цьому раду. Це може бути не просто, та ми не кинемо вас у вир без рятівного кола. Точніше, без якоря.
Кидаємо якір
Це вправа на випадок, коли думки й почуття захоплюють нас і здається, що ми не володіємо собою.
Уявіть штормове море ваших переживань. Хвилі думок та емоцій піднімають і кидають вас, спогади ллються через борт, а вітер страшних передчуттів несе вас на міни необачних вчинків. І посеред цього хаосу ви - морський малюк. Щоб пережити цей шторм, потрібно кинути якір - зачепитися за щось надійне та зрозуміле й роззирнутися. Це комбінована майндфулнес1 вправа для заземлення, від'єднання від гачка важких думок і почуттів та контакту з теперішнім моментом.
Ви можете скористатися аудіозаписом цієї вправи, перейшовши за посиланням нижче. Ця вправа настільки ґрунтовна, що ми записали кілька варіантів різної тривалості:
варіант на 1,5 хвилини
варіант на 5 хвилин
варіант на 6,5 хвилини
Приділіть собі кілька хвилин. Ця вправа складається із трьох частин - за потреби ви можете робити їх довшими або коротшими чи повторювати їх по колу стільки разів, скільки вам знадобиться. Прочитайте інструкцію і спробуйте.
а) Назвіть думку чи емоцію. Заплющте очі і прислухайтеся до себе. Яка думка найгучніше лунає у вашій голові? Яка емоція зараз дошкуляє вам найбільше? Не сперечайтеся з нею, не опирайтеся, не засуджуйте, просто зауважте її. Використайте фрази на зразок таких: "Це думка, що я (наприклад, нездара)", "Я відчуваю (наприклад, злість)". Поспостерігайте за своїми думками секунд двадцять чи більше, якщо вам це потрібно. Позначайте їх, але спробуйте не поринати в них. Скажіть собі: "Я помітив (наприклад, розчарування)" замість "Я (наприклад, розчарований)".
б) Відчуйте своє тіло. Продовжуючи спостерігати за думками та емоціями, приємно потягніться або помасажуйте напружену шию чи стисніть і розслабте кулак. Робіть те, що дозволяють обставини: можна звернути увагу на власне дихання або на те, що відчувають ваші стопи. Приділіть цьому наступні двадцять секунд чи більше. Помітьте, що у вас є ваші думки і є ваше тіло. І хоч якими б важкими були думки, ви контролюєте своє тіло.
в) Відчуйте світ навколо. Продовжуючи спостерігати за думками й відчувати тіло, розплющте очі й побачте світ навколо вас. Зауважте, на що ви дивитеся. Прислухайтеся до звуків навколо. Можливо, ви відчуєте запахи? Робіть це впродовж двадцяти секунд чи більше. Зауважте ваші думки й емоції, а також відчуйте своє тіло й одночасно сприйміть світ навколо.
Після цього займіться тим, що маєте робити.
Тепер наш якір завжди з нами. Ця вправа може знизити тиск важких думок (але не обов'язково прибрати їх повністю), повернути нам контроль над собою й відчуття навколишнього світу. Незважаючи на емоційну бурю, ми зможемо рухатися туди, куди вирішимо самі.
Не забувайте - якір не зупиняє шторм, він дає нам за що триматися на хвилях. Не чекайте, що важкі думки та емоції зникнуть після цієї вправи - це цілком може статися, але хай тоді це буде приємним сюрпризом.
Ваш бортовий журнал
Тепер ми знаємо, що робити, якщо переживання спричинять емоційну бурю.
У наступній вправі ми попросимо вас записати в таблицю те, що вам болить. Можливо, ви не згадаєте всього одразу, тож прислухайтеся до себе впродовж кількох днів. Помітивши болісне почуття чи думку, запишіть її тут, у книжці, чи в окремому зошиті. Цих записів, крім вас, ніхто не побачить, тож ви можете писати все - навіть те, що приховуєте й від самих себе.
В іншому стовпчику опишіть те, що ви зазвичай робите, аби позбутися болю. Це можуть бути фізичні дії - спорт чи надмірне споживання солодощів, заподіяння собі шкоди чи биття подушки. А можливо, цих дій не помітити оком, вони вирують усередині вас - ви страждаєте мовчки, стримуючи відчай, чи з останніх сил маскуєте горе усмішкою. Будьте щирими.
У наступних клітинках, будь ласка, дайте відповідь на два запитання: Чи допомагають ваші дії на короткий строк? І чи ефективні вони в довгостроковій перспективі? Озирніться в минуле - чи ці дії зробили ваше життя кращим? А якщо уявити себе в майбутньому - чи вони допоможуть вам бути такою людиною, якою ви хочете стати?
Це не найприємніший опитувальник. І ми співчуваємо болю, який вам доведеться відчути. Пам'ятайте, що у вас є якір на випадок емоційного шторму.
Думка чи почуття, що завдає болю
Стратегія подолання
Чи допомагає це на короткий строк?
Чи допомагає це довгостроково?
Розум пропонує нам різні дії, намагаючись захистити нас від важких думок чи почуттів - уникнути їх чи побороти. Це називається копінгами. Вони можуть бути руйнівні чи цілком невинні. Алкоголь - один із варіантів копінгу. Або хтось засиджується на роботі до ночі, аби лиш не вертатися до родинних негараздів. Хтось крутить фріспіни2. Хтось шукає швидкого сексу чи шоколаду (жодного з цих методів ми не радимо).
Це може бути поодинокий випадок, який аж ніяк не позначиться на якості нашого життя - і тоді не варто про це переживати (якщо, звісно, не порушені закони чи особисті кордони інших людей). Але якщо проблемна ситуація повторюється, а звичний копінг не допомагає - може, настав нарешті час змінити підхід? Це те, що ми з вами робитимемо.
Киньте мотузку
Уявіть, що ви стоїте на краю прірви. Широкої бездонної прірви. У вас у руках один кінець мотузки, а інший - на протилежному боці прірви - тримає жахливий монстр. Цей монстр із гострими пазурами й величезними іклами - уособлення всіх ваших страхів, тривог чи травматичних спогадів. Він тягне за мотузку, і тягне щосили.
Щоб утриматися на краю прірви, ви змушені впиратися, бо інакше впадете у прірву. Поруч - ваші рідні, кохані, все, що ви цінуєте у своєму житті. Але ви не можете приділити їм часу, бо боретеся з монстром.
Монстр тягне сильніше, а ви продовжуєте впиратися. Вам доводиться обв'язати мотузку навколо себе, щоб утриматися на краю.
Кінець безкоштовного уривку. Щоби читати далі, придбайте, будь ласка, повну версію книги.