Як у казці - Марина Слов2019янова

Kup ebooka

7.60 zł
6.16 zł (5,59 zł najniższa cena z 30 dni)

-
Proszę czekać

? Видавництво "НК-Богдан"

www.bohdan-books.com

ISBN 978-966-10-7907-5

Марина Слов'янова

Цікаві оповідки для маленьких читачів

ЮРКОВА СТЕЖИНА

Весна. Мати порається у квітнику. Юрась у неї за помічника.

- Як розрослася косиця, - каже мати. - Доведеться прорідити, щоб інших квіток не поглушила...

Косицею вона називає квітку з прямим та гострим, наче зрізаним навскоси листям. По-науковому - це ірис. А в селі на них часом кажуть півники. Мабуть, тому, що квітка в них пухнаста, ніжна, мов пір'їни на хвості красеня-півника.

- Залишу смужку по краях, а решту доведеться викинути, - сказала мати й заходилася викорчовувати косицю. - Оце й тобі робота, - звернулася вона до сина. - Принеси з комори ряденце та складай на нього викопані корчики. А тоді винесемо з подвір'я.

Юрась присів біля купи корінців, узяв одненького в руки, придивився.

- Мамо! - вигукнув здивовано. - То воно живе? Воно росте?

- Авжеж, - усміхнулася мати, - хоч і рання весна, а косиця вже покільчилася. Отака вона живуча...

Хлопчик поскладав на ряденце корінці, став, замислено оглянув подвір'я, тоді знову підійшов до матері.

- Ма, - поспитав Юрасик, - а якщо ці корінці посадити, вони приймуться?

- А чого ж, приймуться, - озвалася мати. - косиця невибаглива. Але де ти збираєшся садити?

Юрко пішов до повітки, взяв заступа. Однак інструмент цей був для нього завеликий, тому хлопчикові довелося сказати про свій задум.

- А можна кущиками косиці обсадити стежку через подвір'я?

Мати пильно глянула на сина.

- Тобі шкода їх викидати?

Юрась кивнув.

- Авжеж, вони живі, - вона замислилася на мить, - що ж, я тобі трішки допоможу.

Мати прокопала рівчачок з одного боку стежки, показала Юрасеві, як садити косиці, та й повернулася до своєї роботи. А коли він постав перед нею, вимурзаний і спітнілий, запитала:

- Ну, то як у тебе справи?

- А подивися, будь ласка, - сказав Юрась.

Хлопчик обсадив стежку з одного боку, почав копати з другого, але це в нього не дуже добре виходило.

- Твердо, - поскаржився, - лопата в землю не лізе.

- Підростеш, сину, наберешся сили, то й з таким ділом упораєшся, - сказала вона, спритно орудуючи лопатою.

Кінець безкоштовного уривку. Щоби читати далі, придбайте, будь ласка, повну версію книги.