ГАМЛЕТ
ДІЯ ПЕРША, СЦЕНА 1. ЗАМОК В ЕЛЬСИНОРІ
Клавдій, новий король Данії, звертається до придворних.
Король
Хоч свіжі в нас ще спогади сумні
Про брата смерть, та час нам, друзі,
Вже повернутися й до справ земних,
Тому сестру та королеву нашу взяли ми за дружину.
А ти, небоже, Гамлете, мій сину,
Чому ще й досі смутком оповитий?
Гамлет
Ні, пане, аж ніяк, я вельми радий.
Королева
Скинь барви ночі, Гамлете ласкавий,
І дружнім оком глянь на короля.
Доволі вже, повіки опустивши,
Шукать вітця, що обернувсь на прах.
Король
Чи вік тобі печаль свою плекати?
Удар об землю лихом тим і нас
За батька май. І хай весь знає світ,
Що ти до трону нашого найближчий.
А щодо твого наміру відбути -
Ми просимо тебе лишитись тут.
Королева
Лишись у нас, не їдь до Віттенберга.
Гамлет
В усьому я скоряюсь вашій волі.
Король
От відповідь - любов і шана в ній.
Вся Данія - твоя. Ходімо, люба.
Виходять усі. Крім Гамлета.
Гамлет
Чому не може плоть моя розпастись,
Розтанути і парою здиміти?
Чому на себе руки накладати
Кінець безкоштовного уривку. Щоби читати далі, придбайте, будь ласка, повну версію книги.